<
>
swopdoc logo
Download
a) trade for free
b) buy for 6.25 $
Document category

Essay
Literature

University, School

ONU Mechnikov Odessa

Grade, Teacher, Year

92, §¬§à§â§Õ§à§ß§à§Ó§Ñ §¡.§ª., 2017

Author / Copyright
Text by Margret L. ©
Format: PDF
Size: 0.06 Mb
Without copy protection
Rating [details]

Rating 4.0 of 5.0 (1)
Networking:
0/0|0[0.0]|0/1













More documents
Мельник Діана Три дороги до озера І. Ба.ман як мета-ора пошуків особистісної ідентичності.Все наше життя – це спроба його зберегти» Інґеборґ Ба.ман
Arandjelovac i Bukovicka Banja, Turizam Геогра-ски -акултет Универзитетa у Београду Семинарски рад Аранђеловац и Буковичка бања Ана Ђермановић 190/2003 Београд , 2008.год. I
Vergleich deutscher und russischer Sprichwörter Сравнение немецки. и русски. пословиц Введение Наш язык богат различными образными средствами. Очень часто мы не вслушиваемся

Жанр різдвяного оповідання у творах Ч. Діккенса та М. В. Гоголя (“Різдвяна пісня у прозі”, “Ніч перед Різдвом”)


Різдвяне чи святочне оповідання - літературний жанр, що відноситься до категорії календарної літератури і характеризується певною специфікою в порівнянні з традиційним жанром оповідання. З точки зору зміста, різдвяне  оповідання характеризується морально-хритиянською ідеєю: він підкреслює цінність людського життя, теплих відносин між людьми, необхідність милосердя та співчуття, закликає допомогати обездоленим та тим, хто потребує допомоги. З точки зору форми, святочне оповідання досить канонічне: дія приурочена до різдвяних свят та розвертається протягом святок чи однієї різдвяної ночі; з героєм відбуваються дива, які вирішують душевну метаморфозу; оповідання має щастливий фінал. (Андреева И. В. Быт и бытие в «детском» жанре рождественского рассказа (на материале рассказа Л. Андреева «Ангелочек») // Молодой ученый. — 2017. — №1.1. — С. 11-14)

Дуже часто різдвяне та святочне оповідання сприймають, як одне й те саме поняття. Деякі дослідники, навпаки, намагаются довести, що ці два терміни мають зовсім різні визначення. Тож скільки дослідників цього жанру, стільки й думок.

Експертом у цій галузі є сучасна дослідниця О. Дущечкіна. В інтерв’ю для журналу “Искусство” її запитали, чи є, на її думку, різдвяне оповідання тим самим, що і святочне оповідання, на що вона відповіла, що це не зовсім так. Адже в  російській літературній традиції ми зустрічаємося з двома термінами: святочне оповідання та різдвяне оповідання. На її думку, святочне оповідання повинно було включати в себе тільки сюжети та мотиви, пов’язані зі звичаєм народних ритуалів: ворожінь, ряжень, ігор, характерних саме для цього періоду річного циклу, зустрічей з нечистою силою, котрій саме на святках, як вважалося, давалася повна свобода розгулювати по землі, лякаючи людей (наприклад, чорт в оповіданні Гоголя “Ніч перед Різдвом”). У той час, як від різдвяного оповідання, говорить доктор філологічних наук, можна було очікувати використання мотивів та сюжетів про диво, що відбувається на Різдво. Але на справді вийшло інакше: терміни святочне оповідання та різдвяне оповідання стали взаємозамінятися та по суті перетворилися в синоніми. І ті, й інші приурочувалися до святок - періоду між Різдвом та Хрещенням. Характерно, що у російській традиції знамениті різдвяні оповідання Діккенса (“Різдвяна пісня у прозі”, “Дзвони” та інші, котрі в Англії називалися «Christmas Stories») в перекладах отримали назву святочних оповідань. Тож вона дає наступне визначення: “Святочне (чи різдвяне) оповідання - це текст, дія якого приурочена до святок, який розповідає про події, що відбулися на святках і який читається (чи розповідається) теж на святках”. (журнал “Мист.....[read full text]

This paragraph has been concealed!Download the complete document
Download§³§Ó§ñ§ä§à§é§ß§í§Û §â§Ñ§ã§ã§Ü§Ñ§Ù §Ú §â§à§Ø§Õ§Ö§ã§ä§Ó§Ö§ß§ã§Ü§Ñ§ñ §á§à§Ó§Ö§ã§ä§î
Click on download to get complete and readable text
• This is a free of charge document sharing network
Upload a document and get this one for free
• No registration necessary, gratis

Безбородкіна О. С. у своїй статті “Обговорення питань життя та смерті при вивченні різдвяних оповідань” підтримує висновок О. Душечкіної, що терміни «святочне оповідання» та «різдвяне оповідання», здебільшого, використовуються як синоніми. В текстах з підзаголовком «святочне оповідання» могли переважати мотиви, пов’язані зі святом Різдва, а підзаголовок «різдвяне оповідання» не передбачав відсутність у тексті мотивів народних святок.&≈+≈⊥;У цій роботі О. С. Безбородкіна описує історію свят з погляду схожості та відмінності традицій та обрядів Заходу та Росії. Дослідниця простежує також еволюцію жанра у світовому літературному процесі, відмічаючи його тісний зв’язок з фольклором, проте не приділяє багато уваги духовно-етичним особливостям, пов’язаним з православ’ям та католіцизмом.

Виділяючи схожості та відмінності між різдвяними та святочними історіями в цілому,
О.С.&≈+≈⊥;Безбородкіна знаходить приклади обох жанрових різновидів в російскій та у західноєвропейській літературі.

Ось деякі дефініції різдвяного та святочного оповідань, за класифікаціє/ дослідниці:

  • оповідання про дитину, життя якої важке та безрадісне, а на Різдво до неї несподівано приходить щастя (журнал «Православная беседа», №&≈+≈⊥;10–12, 1992);

  • оповідання, приурочені до Різдва та святок, побудовані за схемою, мають щасливий фінал (Е.С.&≈+≈⊥;.....

  • святочна історія, як правило, будується як очікування дива, але, оскільки «в житті таких подій буває небагато &††;…&⊥†;, автор&≈+≈⊥;вимушений&≈+≈⊥;вигадувати фабулу, що підходить до програми» (Н.С.&≈+≈⊥;Лесков);

  • з різдвяними та святочними оповіданнями, що зберегли особливе, різдвяне світосприймання, пов’язано жалісливе відношення до дітей і в російсьскій, і в західноєвропейській літературі.

    Примітно, що Е.С.&≈+≈⊥;Безбородкіна все-таки робить спробу розділити святочне та різдвяне оповідання в рамках християнских календарних свят Росії та Заходу («Святки, святі дні, святі вечори - десять днів після Різдва Христова до святвечора на свято Богоявлення.»). Історії, що відбуваються у ці дні, викладає святочне оповідання, вважає Е.С.&≈+≈⊥;Безбородкіна.

    Але є й інші точки зору. Деякі з них більше розкривають різницю між цими двома поняттями. Так, робота Г. Козлової “Своєрідність жанру різдвяного та святочного оповідання в західноєвропейській та&≈+≈⊥; російській літературі” починається з аналіза жанрових визначень, зроблених попередніми дослідниками. Авторка роботи пріходить до висновку, що майже всі вони беруть за основу одне визначення: “У критичній літературі існує багато визначень «святочного» та «різдвяного» оповідання. Їх або поєднують як близькі за значенням та взаємозамінні у тексті, або розмежовують, зв’язуючи дефініції з фольклорними та християнськими витоками. Досліджуючи жанр, а також різдвяні та святочні свята, О.&≈+≈⊥;Душечкина, В.К.&≈+≈⊥;Кантор, К.&≈+≈⊥;Коровін, И.&≈+≈⊥;Панкеєв, И.&≈+≈⊥;Киреєва, Л.В.&≈+≈⊥;Сурова,&≈+≈⊥; О.О.&≈+≈⊥;Боголепов та інші спираються на визначення Н.С.&≈+≈⊥;Лєскова, згідно якого святочна історія повинна бути фантастичною, мати мораль, відрізнятися веселим характером оповіді та благополучним фіналом”. &≈+≈⊥;

  • Г. Козлова робить акцент на термінологічній та змістовній відмінності різдвяного оповідання як жанру західної літератури та святочного - жанру російської літератури, - в якості двох різних оповідно-художніх систем, які відображають протилежні світогляди, католико-протистантський та православний: “Нам представляється більш продуктивним зв’язати різдвяне оповідання з західноєвропейським різдвяним архетипом культури, а святочне  - російською пасхальною свідомістю,”  - вказує Козлова у своїй роботі (“Своеобразие жанра рождественского и святочного рассказа в западноевропейской и русской лит.....

    This paragraph has been concealed!Download the complete document
    Download§³§Ó§ñ§ä§à§é§ß§í§Û §â§Ñ§ã§ã§Ü§Ñ§Ù §Ú §â§à§Ø§Õ§Ö§ã§ä§Ó§Ö§ß§ã§Ü§Ñ§ñ §á§à§Ó§Ö§ã§ä§î
    Click on download to get complete and readable text
    • This is a free of charge document sharing network
    Upload a document and get this one for free
    • No registration necessary, gratis

    Такий висновок є цілком природнім, бо витікає з відмінностей західноєвропейської та&≈+≈⊥;російської&≈+≈⊥;культурних традицій, на які вказав В.В.&≈+≈⊥;Кожинов у примітці до статті «И назовет меня всяк сущий в ней язык…» (1980). Він писав, що «в Європі, безумовно, головне всевизначаюче християнське свято - Різдво, а на Русі - Воскресіння Христове (Пасха)”&≈+≈⊥;(О русском национальном самосознании / С.&≈+≈⊥;162).

    С.С.&≈+≈⊥;Аверінцев у статті «Иисус Христос русскими глазами» (2000) вказує на принципову основу відмінностей: «Прийнята у католиків класифікація Таємниць історії життя, смерті та воскресіння Христа на “радісні”, “гіркі” та “славні”, не будучи несумісною з православною духовністю, мабуть, занадто однозначна для неї. Наприклад, західний різдвяний настрій підчас ризикує показатися в православній перспективі зведеним до сакрально-затишної сімейної ідиллії. Розуміється, і для православного віруючого Різдво Христово&≈+≈⊥;- это предмет радості: але те, що Божествене Немовля з самого початку являється як уготована Жертва Голгофи, віднімає у настрою ідилії усіляку однозначність. У “радосному” вже присутнє “скорбне”, але ще принциповіше для православної свідомості неуменшене передчуття “славного” в “скорбному”. &††;…&⊥†; Ще раз: тут “радість” не можна й думати відділити від “скорбного”, щоб не підмінити христианське таїнство чимось на зразок героичного триумфу»&≈+≈⊥;[Аверинцев С.С. Иисус Христос&≈+≈⊥;— русскими глазами / С.&≈+≈⊥;6–7].

    У західному хритиянстві Великдень&≈+≈⊥; «в культурному просторі ніби-то уходить у тінь Різдва»,&≈+≈⊥;- вважає І.А.&≈+≈⊥;Єсаулов [Есаулов И.А. Пасхальность в русской словесности. С.&≈+≈⊥;21].&≈+≈⊥; Він справедливо пояснює це не тільки «коммерціалізаціею Різдва», але й тим, що у «західному варіанті християнської культури акцентується не смерть та послідуюче Воскресіння Христа, а сам його прихід у світ, народження Христа, яке дарує надію на перетворення тутешнього земного світу». Це з усієюї очевидністю підтверджує оповідання Ч.&≈+≈⊥;Діккенса&≈+≈⊥;«Різдвяна пісня в прозі». Різдво, тобто «приход Христа в мир», дає надію на отримання земних благ, евдемонічного щастя, на реалізацію «земних» надій, «освітлених приходом у світ Христа» [Есаулов И.А. Пасхальность в русской словесности. С.&≈+≈⊥;21], «тоді як пасхальний порятунок прямо вказує на небесну відплату» &.....

    Великодньому архетипу російскої культури, на відміну від західного різвяного, ближче Божествена сутність Христа та небесна Благодать, аніж земний Закон. Таким чином, духовно-етичну суть російського святочного оповідання можна виразити словами М.В.&≈+≈⊥;Гоголя: «перш потрібно вмерти, щоб воскреснути» - у той час як сенс різдвяного оповідання західних письменників зводиться до душевного перетворення та матеріального благополуччя.&≈+≈⊥;

    Святочне та різдвяне оповідання, безумовно, не можна розглядати і у відриві від становлення російської та західної словесності. Саме такої думки дотримується Г. Козлова: “Якщо російська словесність восходить до пасхальної проповіді, то західна -до карнавалізованих євангельських сюжетів&≈+≈⊥;- містерій, міраклів, а також до героїчного епосу. У зв’язку з цим тематика різдвяного оповідання у західній літературній традиції&≈+≈⊥; обумовлена карнавалізованою середньовічною свідомістю, що часто&≈+≈⊥; спотворював християнський дух різдвяних свят.”

    Саме з містерії в різдвяне оповідання перейшла трьохрівнева організація простору (пекло&≈+≈⊥;- земля&≈+≈⊥;- рай) і загальна атмосфера чудесної зміни світу чи героя, що проходить через всі три рівні&≈+≈⊥; світобудови.

    Отже, традиційне різдвяне оповідання має світлий і радісний фінал, в якому добро незмінно перемашає: герої зустрічаються після довгої розлуки; люблячі чудесно рятуються від неминучої загибелі, одужує смертельно хвора людина (частіше за все - дитина), вороги стають друзями, чудово перетворюються недоброзвичайні люди, забуваються образи і т.ін. Більшість оповідань&≈+≈⊥; починається з опису нещасть героїв. Але сяйво великого дива свята розлітається тисячами іскор – диво входить в приватне життя людей. Не обов’язково воно надприродного порядку,&≈+≈⊥; частіше це чудо побутове, яке сприймається як вдалий збіг обставин, як щаслива випадковість, яка розцінюється автором-оповідачем і героями яе&≈+≈⊥; Небесне заступництво. Логіка сюжету оповідання підпорядкована подоланню неповноти, дисгарм.....

    This paragraph has been concealed!Download the complete document
    Download§³§Ó§ñ§ä§à§é§ß§í§Û §â§Ñ§ã§ã§Ü§Ñ§Ù §Ú §â§à§Ø§Õ§Ö§ã§ä§Ó§Ö§ß§ã§Ü§Ñ§ñ §á§à§Ó§Ö§ã§ä§î
    Click on download to get complete and readable text
    • This is a free of charge document sharing network
    Upload a document and get this one for free
    • No registration necessary, gratis
    Preview page 1 of 2 : [1] [2]
    The site owner is not responsible for the content of this text provided by third parties

    Legal info - Data privacy - Contact - Terms-Authors - Terms-Customers -
    Swap+your+documents