з дисципліни «МРДХК» на тему «Дитячий хореографічний колектив сучасного бального танцю»

24

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. Г.С. СКОВОРОДИ

ФАКУЛЬТЕТ МИСТЕЦТВ ТА ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

КАФЕДРА ХОРЕОГРАФІЇ

Індивідуальне науково-дослідне завдання

з дисципліни «МРДХК» на тему

«Дитячий хореографічний колектив сучасного бального танцю»

Виконав:

студент 12 групи

Макєєв Євгеній

Перевірив: викладач МРДХК

Пінчук С.І.

Харків, 2013

План:

1. Поняття про дитячий хореографічний колектив (ДХК) сучасного бального танцю і його функції

   1. Сутність

   2. Мета

   3. Завдання

   4. Функції

2. Структурні елементи ДХК і фактори, що їх утворюють

3. Класифікація ДХК

4. Динаміка розвитку колективу по А.С. Макаренко

5. Стадії розвитку ДХК через систему А.Н. Лутошкіна

6. Шляхи згуртування ДХК

7. Список джерел

8. Додатки та висновки:

   1. Доповнення про поняття ДХК СБТ і його функції [1; 1.2]

   2. Класифікація ДХК [3]

Поняття про дитячий хореографічний колектив (ДХК) сучасного бального танцю і його функції

Що представляє собою дитячий хореографічний (творчий) колектив?

В даний час в Україні існує велика кількість різних форм об'єднань любителів бальних танців, які називаються студіями, клубами, школами, але не колективами. Ця тенденція, яку можна вважати негативною, в основному пов'язана з соціально-економічними чинниками розвитку нашої країни. І, тим не менше, кожна студія або клуб є потенційною базою для створення творчого колективу – більш досконалої організаційної форми, що дозволяє вирішувати широкий спектр навчально-виховних завдань, що у світлі сучасної соціокультурної дійсності є досить актуальним. Керівникам, які на основі усвідомлення своєї професійної ролі в суспільстві беруться формувати з групи колектив, необхідно володіти відповідними організаційними (педагогічними) методиками.

Беручи за основу визначення А.С. Макаренка, педагоги вважають, що дитячий колектив1 – це стійке об’єднання людей (дітей), яке має загальну суспільно значущу мету, спільну діяльність, спрямовану на реалізацію цієї мети, характеризується стосунками взаємної відповідальності.

Це і попереднє визначення дає підстави для відповіді на поставлене запитання за умови злиття двох понять в єдине підходяще.

Дитячим хореографічним (творчим) колективом є стійке об’єднання дітей, яке має загальну, творчу і суспільно значущу мету, спільну хореографічну діяльність, спрямовану на реалізацію цієї мети, характеризується спільними ціннісними орієнтаціями на мистецтво і естетичність та стосунками взаємної відповідальності.

Мета дитячого хореографічного колективу сучасного бального танцю не тільки навчити танцювати дітей, але і створити для них таке середовище існування, де б всебічно розвивалася його особистість, здібності, обдарування. Найголовніше - навчити учнів вже в першому (танцювальному) класі любити танець, зробити заняття захоплюючими, радісними. Так, важливо розгорнути і розтягнути ноги, поставити корпус, руки, навчити пластичності та координації, навчити стрибати, але і в теж час необхідно виробити «рефлекс задоволення» від усякого уроку.

Завданнями безпосередньо дитячого хореографічного колективу сучасного бального танцю є:

• всебічний розвиток учнів, який включає в себе вимоги підвищення естетичної культури підростаючого покоління і виховання художнього смаку. Естетичне виховання дітей буде не повним, якщо вони не отримають хоча б основні знання і навики в галузі мистецтва танцю (на жаль, поки в багатьох загальноосвітніх школах немає спеціально обладнаних класів для занять хореографією, але в кожній школі є актові зали, що вже дає можливість для проведення уроків хореографії, а також для створення хореографічного колективу);

• докладне вивчення людського тіла, його функціональних особливостей і можливостей, розвиток когнітивни.....[read full text]

Організаційний фактор обумовлений широким діапазоном форм навчально-виховної роботи в хореографічному колективі, які застосовуються в тому випадку, коли всі структурні елементи колективу злагоджено працюють для досягнення єдиної мети - формування гармонійно розвиненої особистості в системі занять танцювальним мистецтвом.

До структурних елементів колективу можна віднести:

• офіційних керівників;

• учасників колективу;

• актив з числа учасників;

• батьківський комітет (для дитячих та юнацьких колективів);

• викладачів.

Всі елементи даної системи мають свої функції і перебувають у постійній взаємодії і взаємозалежності один від одного.

Класифікація ДХК

Рівень рішення колективом навчально-виховних і художніх завдань, а також специфіка організації колективу дозволяють умовно розділити всі колективи художньої самодіяльності на дві групи:

• Колектив початкового типу, або гурток. Це об'єднання навчального типу, де учасники прагнуть отримати знання про мистецтво, оволодіти навичками творчості. У гуртках учасники розучують відносно нескладні твори і виконують їх, як правило, перед «своїм» глядачем.

• Колективи підвищеного типу. У цих колективах вирішуються складніші навчально-виховні та художні завдання. Учасники займаються спеціальним тренаж, знайомляться з основами і теорією даного виду мистецтва. Ускладнюється репертуар, зростають вимоги до його художнім рівнем. Більш складний репертуар і велика підготовленість учасників дозволяють колективу виступати перед широкою аудиторією глядачів.

Динаміка розвитку колективу по А.С. Макаренко1

Колектив у своєму розвитку проходить певні стадії, які харак­теризують його з якісного боку.

Перша стадія є початковою, коли колектив тільки створюєть­ся, формується, люди придивляються один до одного, до вихова­теля. Колектив — мета виховних зусиль педагогів. Вихователь зна­йомить вихованців з метою, завданнями, перспективами колекти­ву. Вимоги ідуть від нього. Школярів об'єднує загальне емоційне напруження, бо невідомі норми, вимоги до їх життя, але поступо­во діти дізнаються, хто є хто, з'являються малі групи.

Друга стадія характеризується тим, що завершується взаємне вивчення, утворюються малі групи, формується актив, накопичу­ються традиції, розвивається співробітництво, взаємодопомога. Вимоги йдуть не лише від вихователя, а й від активу, лідерів. Ко­лектив стає фактором розширення соціального досвіду дітей, за­лучення його до духовної культури свого народу.

На третій стадії затверджуються відносини співробітництва, вза­ємодопомоги, поваги один до одного. Дитина має можливість самореалізуватись, бо створюються умови для діяльності кожного. Це той ідеал стосунків, який максимально сприяє всебічному роз­витку особистості.

Стадії розвитку ДХК через систему А.Н. Лутошкіна

О.М. Лутошкін у книзі, зверненій до старшокласників, дина­міку розвитку колективу визначає як шлях від «Піщаного розси­пу» через «М'яку глину», «Мигаючий маяк», «Рожеві вітрила» до «Палаючого факела»1.

«Піщаний розсип»: люди мало зна.....

Особливе місце в становленні дитячого колективу займає пе­дагогічно доречно організована навчальна діяльність. У процесі навчальної діяльності школярів встановлюються ділові зв'язки. Свої успіхи, невдачі вони переживають у колективі класу. Івід харак­теру цих відносин залежить моральне самопочуття дитини.

Важливе значення має й ігрова діяльність, A.C. Макаренко пи­сав, що гра має те ж значення в житті дитини, яке в дорослих має робота, служба. Яка дитина в грі, такою в більшості вона буде і в роботі, коли виросте. Гра потрібна не тільки молодшим шко­лярам, а й старшокласникам. Тільки значення і зміст гри різні.

У будь-якій грі діти прагнуть до самоврядування, тобто до уча­сті в управлінні і керівництві справами свого колективу. Це може бути діяльність органів учнівського самоврядування (учком, сус­пільна організація), об'єднання школярів за інтересами (клуби, гуртки), чергування по школі, самообслуговування, робота дитя­чих кооперативів.

4. Цікавою є методика організації колективних творчих справ (КТС) І.П. Іванова. Починається все з колективного планування, якому передує бесіда про планування роботи. Створюються групи, що визначають: що і для кого зробити? Коли? Де? Як? Кому краще брати участь? З ким працювати? Хто буде ведучим?

Протягом тижня проводиться конкурс на кращу пропозицію, розвідку справ тощо. Тільки після цього здійснюється вибір спра­ви членами дитячого чи шкільного колективу. Це може бути: прес-бій, інсценування «конкурсу бальних танців», «гладіаторські бої», естафета улюблених фігур, турнір лідерів, огляд конкурсних варіацій; конкурс тан­цюристів1, пантоміми, спортивних танців, усних роз­повідей; літературно-музичні клуби, народні спортивні ігрища, веселі спартакіади та ін., захист пір року, професії, фантастичних проектів: конкурс ораторів; проведення дня віку, спорту.

Наприклад, година поезії. Сидять на підлозі, на спортивних ма­тах чи лавах, тісним гуртом, майже не дивлячись один на одного. Посередині — ліхтар або свічка. В абсолютній тиші хто-небудь читає вірші — без оголошення, без імені автора, тихо і наче для себе і про себе. Закінчив — інший хтось починає, без репетиції, без організа­ції. Хто не знає віршів напам'ять, той підготував збірничок, підповзе до світла, читає — і знову тихо1!

Поточна організаторська діяльність передбачає створення ради справ, в які можуть включитися і старші: вчителі, батьки, стажери-тренери, тренери, старші вихованці. Успіх справи у великій мірі ви­значається .....

Для формування колективу необхідно вести роботу з тими, хто виконує ті чи інші доручення колективу, щоб допомогти їм засвої­ти азбуку організації корисних справ: визначення мети, шляхів до­сягнення, складання плану виконання справи, підбір помічників, виконавців, розподілення обов'язків, роз'яснення того, що треба зробити, контроль за ходом роботи, аналіз результатів та ін., бо хороша організаторська робота залежить від знання людей, з якими працюєш, знання законів розвитку колективу, якості особистості самого організатора, знання особливостей організаторської роботи, знання справи, яку організуєш, вміння практично організовувати2.

6. Використанняметоду паралельної дії.

Побічний вплив на учня через колектив A.C. Макаренко назвав паралельною педагогічною дією3, але вплив необхідно використовувати дуже обережно і тіль­ки у зрілому колективі.

Представимо в таблиці основні етапи розвитку колективу, які сформульовані A.C. Макаренком, Л.І. Новіковою і А.Т. Куракіним, A.M. Лутошкіним, і оптимальні шляхи його формування на кож­ному етапі.

Всі названі шляхи згуртування дитячого колективу повинні забезпечити функціонування законів його життя: мажор, відчуття індивідом власної

гідності, дружнє єднання членів колективу, від­чуття захищеності особистості в колективі4.

Формування дитячого колективу на різних етапах його розвитку

Список джерел:

1. Выготский Л.С. Психология искусства. – М., 1965. С. 275.

2. Громов Ю.И.­ Танец и его роль в воспитании пластической культуры актера. – СПб.: ИГУП, 1997.

3. Коротов В.М. Развитие воспитательных функций коллектива. – М., 1974. С.

4. Парыгин Б.Д. Социальная психология: Учеб. пособие. – СПб.: СПбГУП, 2003.

5. Подласый И.П. Педагогика: Новый курс: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений: В 2 кн. – М.: Гуманит. изд. Центр ВЛАДОС, 2001

6. Раппопорт С.Х. Искусство и эмоции. – М.: «Музыка», 1972. С. 129.

7. Эстетика: Учеб. пособие для вузов / Под ред. А.А. Радугин. – М.: Центр, 2000.

8. Лутошкин А.Н. Как ве.....

зміцнення традицій колективу;

утвердження сприятливого соціально-психологічного клімату в ньому.

Виховна:

• зміцнення самодисципліни;

• розвиток самоорганізації навчального процесу;

• зародження і подальший розвиток моральності, поваги до старших у вихованців колективу;

• формування дитини як особистості,

• поява в ній етичного і естетичного начала.

• Творча:

  • виникнення у дитини потреби в саморозвитку;

  • формування готовності й звички до творчої діяльності;

  • формування та вдосконалення духовних і мистецьких якостей особистості;

розвиток акторських здібностей;

розвиток сприйняття танцю через асоціативність з реальним життям і речами, що в ньому відбуваються.

2. Класифікація ДХК [3]

• Колективи початкового типу розвитку – гуртки (як правило, вміщують від 5-10 до 20-30 учнів дошкільного та молодшого шкільного віку);

• Колективи середнього типу розвитку – школи танців, студії (вміщують від 10-15 до 30-50 учнів дошкільного, будь якого шкільного віку, 2-5 дорослих вихованців, що можуть навчати значно менших за них, групу «хобі» - для дорослих та пристарілих);

• Колективи підвищеного типу розвитку – Професійні студії, Спортивно танцювальні клуби або Клуби спортивного бального танцю, Школи Майстрів Бального Танцю (вміщують від 20-100 до 200-300 вихованців, які, в свою чергу поділяються на групи: дошкільну – діти віком 3-5 років, молодшу – діти віком 6-8 років, група «Ювенали» – діти віком 9-11 років, група «Юніори» – діти та підлітки віком 12-15 років, група «Молодь + Дорослі» – підлітки, студенти, та дорослі віком від 16 до 35, група «Сеньйори» – вікова категорія людей від 35 до старості, які хочуть мати можливість виступати на змаганнях, група «Хобі» для людей від 16 до старості, які не займалися танцями до цього моменту, група «Збірна» – зібрання кращих танцівників будь якого віку та танцюючих тренерів колект.....

Латиноамериканська програма

У Латиноамериканську програму входять танці: ча-ча-ча (темп - 30-32 тактів в хвилину), самба (темп - 50-52 тактів в хвилину), румба (темп - 25-27 тактів в хвилину), пасодобль (темп - 60-62 тактів в хвилину) і джайв (темп - 42-44 тактів в хвилину). З Латиноамериканських танців тільки самба і пасодобль танцюються з просуванням по лінії танцю. В інших танцях танцюристи більш менш залишаються на одному місці, хоча і в цих танцях можливе переміщення танцюристів по танцювальному майданчику з поверненням до вихідної точки або без. Сукні дам, як правило, короткі, дуже відкриті і облягаючі (у відповідності з тими ж вимогами). Костюми кавалерів теж дуже облягають, часто (але не завжди) чорного кольору. Сенс таких костюмів - показати роботу м'язів спортсменів.

Класифікація танцюристів

Щоб створити більш менш рівноцінну конкуренцію на танцювальному майданчику, в спортивних бальних танцях введена система класів, що відображає рівень підготовки танцюристів і система вікових категорій, що розподіляє танцюристів по вікових групах. Для виходу на перше змагання їм привласнюється один з самих нижчих класів (Hobby або Е), який вони згодом можуть змінити на вищий, зайнявши на змаганнях певні місця і заробивши певні очки. У нижчих класах дозволено танцювати не всі танці і не всі елементи. Вищий клас майстерності у любителів М клас.

Класифікація танцюристів за рівнем підготовки:

• Hobby клас, H клас або ШБТ – школа бального танцю

Hobby-4 – стартовий клас в якому виконуються тільки 4 танці: повільний вальс, квікстеп, ча-ча-ча і джайв. Набір елементів обмежений самими основними рухами. У Hobby-5 додається самба, у Hobby-6 – ті ж танці, що і в E класі.

Той же термін може бути використаний в дещо ширшому значенні. У такому випадку він застосовується до початківців дорослим спортсменам, які бажали б танцювати більшу кількість танців і з великим набором рухів. Часто в цьому випадку організатори змагань взагалі не вводять обмежень по костюмах і виконуваним елементам. Такий Hobby клас має напівофіційний статус.

• .....